Титули гетьманства https://vk.com/topic-22376980_30370242
Старшины реестрового войска.
На Маслоставській комісії, яка реалізувала "Ординацію Вій¬ська Запорозького" 1638 р., окрім старшого Петра Коморовського, осавулами козаків, які перебували на королівській службі, було призначено Левка Буднівського та Ілляша Караїмовича, полковниками — Яна Гижицького (черкаським), Станіслава Олдаковського (переяславським), Амвросія Секержинського (канівським), Кирила Чижа (корсунським), Станіслава Калевського (білоцерківським), Яна Закревського (чигиринським), полковими осавулами, відповідно, Каленика Прокоповича, Леська Мокієвського, Якова Андріяновича, Івана Нестеренка, Мусія Коробченка, Романа Пешту. Сотниками були обрані: в Черка¬ському полку — Григорій Себастянович, Сава Іванович, Мартин Грицькович, Онисько Заєць, Богуш Барабаш, Прокіп Лазенко, Данило Городченя, Мусій Опара, Богдан Топига, Себастян Богуславський; Переяславському — Василь Сакун, Михаило Ворона, Северин Мокієвський, Мисько Пашкевич, Федір Лютай, Григорій Ворона, Михайло Залеський, Захарій Юхотинський, Михайло Куша, Остап Лісович; Канівському — Іван Боярин, Андрій Лясота, Петро Маркович, Лукаш Криштофович, Матвій Кожушенко, Данило Дробистенко, Андрій Гунько, Ілько Бут, Яцько Костенко, Федір Дукаренко; Корсунському — Михайло Манойлович, Максим Мастеренко, Павло Гайдученко, Іван Ющенко, Андрій Балаксієнко, Микола Вояновський, Яцько Якубенко, Сасько Демидович, Богдан Щисковський, Мисько Іваниченко; Білоцерківському — Яцько Кліша, Яцько Сверченко, Сахно Керичник, Данило Гима, Степан Семченко, Яци¬на Лютренко, Савка Москаленко, Матвій Половський, Гаврило Гроленко, Тишко Кліша; Чигиринському — Богдан Хмельниць¬кий, Федір Якубович, Дорош Кучкович, Павло Смітка, Степан Якимович, Василь Мацкович, Григорій Нужний, Андрій Муха, Федір Вешняк, Семен Василенко. Поручниками або ж отама¬нами при сотниках: в Черкаському — Гаврило Ганус, Андрій Лясота, Дмитро Трохимович, Ярош Золотоновський, Мисько Петрович, Гринеч Шухад, Семен Пулвіка, Оліфер Дзьоболда, Іван Лобаченко; Переяславському — Іван Гладкий, Михайло Болдко, Іван Зборовський, Яцько Руманіка, Лонецький, Мисько Батояка, Михайло Янейко, Гаврило Калущенко, Нехойд Берчанин; Канівському — Грицько Щербиненко, Тарас Онуфрійо¬вич, Гаврило Грудина, Яцько Борисенко, Олекса Гришкович, Андрій Станкевич, Гнат Тичина, Матвій Глуд, Борис Оношенко; Корсунському — Лесько Гайдзевич, Семен Москаль, Процик Унішенко, Яцько Голубицький, Нестор Костенко, Яхно Лівійський, Михайло Скиба, Федко Брасуленко, Федір Жолудь, Кузьма Череваненко; Білоцерківському — Мисько Оледоха, Грицько Куриненко, Данило Писаренко, Іван Селіван, Стецько Гуршенко, Іван Голеник, Харко Народенко, Васько Путивлець, Іван Кривда, Васько Блабла; Чигиринському — Онисько Буг, Костянтин Занкович, Васько Гайдук, Конрад Бартул, Микола Потерацький, Трохим Боровицький, Бузан Кізарченко, Яцько Тараненко, Сташко Медведовський, Іванішовський 82.
[*Прізвища трьох отаманів при сотниках у Черкаському, Переяславському та Канівському полках не збереглися.]
Затверджений у 1638 р. реєстр з незначними змінами проіснував фактично до початку Національно-визвольної війни.
Запорожские старшины, ставшие помещиками.
За указом від 7 серпня 1779 року одразу 69 запорозьких старшин отримали армійські чини. Наступними етапами були роки 1783 та 1788, коли за розпорядженнями Г. Потьомкіна колишній запорозькій старшині загальною кількістю більше 150 чол. були надані армійські ранги від прапорщиків до пример-майорів20. У 1783 армійські чини та жалування отримали Ф. Федоров, Х. Чепіга, С. Білий та кілька інших старшин, які брали участь у зібранні козаків до військових команд. 25 грудня 1788 р. за наказом Г. Потьомкіна чини полковників російської армії одержали І. Подлесецький та З. Сутика, 9 полковників одержали армійський чин майора, 11 чол. – чин капітана, 46 чол. – чин поручика21.Отже, в проміжок часу після 1775 року й до кінця XVIII ст. частина колишньої запорозької старшини користується правами російського дворянства, зокрема такими важливими як право володіння населеними маєтками, право брати участь у дворянському самоуправлінні. Отримання старшиною армійських військових рангів створило підстави для формальної нобілітації колишньої запорозької старшини, яка розпочинається з початком XIX ст. Вдалося впевнено встановити 57 прізвищ старшин, які в останню чверть XVIII ст. перетворилися на поміщиків та дістали російські військові ранги, тобто були цілком інтегровані до російського служилого стану:
Балицький Данило
Білі: Кирило, Назар, Андрій, Григорій, Давид, Іван, Мирон та Никифор
Брага (Непійбрага) Ілля
Биковський Степан
Василенко Григорій
Б(В)ершацький Яків
Вірменко Олекса
Височин Мартин та Іван
Волошин Федір
Гараджа Іван, полковий старшина
Глоба Максим, полковий осавул
Гніда Дмитро із синами Антіном та Степаном, полкові осавули
Головатий Антон, полковий старшина
Гордієнко Кіндрат, полковий осавул
Додаток Федір, полковий старшина
Доманічин Трохим, полковий хорунжий
Домантович Сидір, полк. осавул
Домашній Трохим, полковий старшина
Золотаревський Іван, полковий старшина
Іванов Степан, хорунжий
Каплун Ігнат, полковий осавул
Караванець Климентій, полковий осавул
Качалов Яків, полковник
Ковпак Опанас, полковник
Кореневський Павло, полковий осавул
Котляревський Тимофій, хорунжий
Красовський Іван, полковий старшина
Легкоступ Федір, полковий осавул
Лизандра Петро, полковник
Ляхович Григорій, писар
Малий Єремій, полк. осавул
Міргородський Лаврентій, полковий хорунжий
Неїжмак Ілля, полковий хорунжий
Оболонський Федір, полковий осавул
Перехрист Афанасій, полковий хорунжий
Перепілін Климентій, полковий старшина
Пишмич Василь, полковий осавул
Плакида Микита, полковий осавул
Попатенко Михайло, полковник
Попов Іван, полковий осавул
Роменський Василь, полковий хорунжий
Роменський Степан, полковник
Рудь Микола та Федір, полкові осавули
Рябий Петро, полковий старшина
Свита Яким, полковий старшина
Соколовський Яків, полковий осавул
Сухина Іван, полковник
Тимківський Іван, полковий старшина
Федоров Пилип, кошовий отаман
Хижняківський Петро, полковий старшина
Цибодрига Сава, полковник
Чепіга Харько, полковник
Чорні Іван, Єфим та Мойсей
Чернявські Андрій та Василь
Шапаренко Яків, полковий старшина
Щека Яків, полковий осавул
Щенін Іван, полковий старшина
Пройдэ год, може и двисти
И козачество знов заживэ,
Тоди будэ на його надия,
И воно уж николы нэ вмрэ!
Старшины реестрового войска.
На Маслоставській комісії, яка реалізувала "Ординацію Вій¬ська Запорозького" 1638 р., окрім старшого Петра Коморовського, осавулами козаків, які перебували на королівській службі, було призначено Левка Буднівського та Ілляша Караїмовича, полковниками — Яна Гижицького (черкаським), Станіслава Олдаковського (переяславським), Амвросія Секержинського (канівським), Кирила Чижа (корсунським), Станіслава Калевського (білоцерківським), Яна Закревського (чигиринським), полковими осавулами, відповідно, Каленика Прокоповича, Леська Мокієвського, Якова Андріяновича, Івана Нестеренка, Мусія Коробченка, Романа Пешту. Сотниками були обрані: в Черка¬ському полку — Григорій Себастянович, Сава Іванович, Мартин Грицькович, Онисько Заєць, Богуш Барабаш, Прокіп Лазенко, Данило Городченя, Мусій Опара, Богдан Топига, Себастян Богуславський; Переяславському — Василь Сакун, Михаило Ворона, Северин Мокієвський, Мисько Пашкевич, Федір Лютай, Григорій Ворона, Михайло Залеський, Захарій Юхотинський, Михайло Куша, Остап Лісович; Канівському — Іван Боярин, Андрій Лясота, Петро Маркович, Лукаш Криштофович, Матвій Кожушенко, Данило Дробистенко, Андрій Гунько, Ілько Бут, Яцько Костенко, Федір Дукаренко; Корсунському — Михайло Манойлович, Максим Мастеренко, Павло Гайдученко, Іван Ющенко, Андрій Балаксієнко, Микола Вояновський, Яцько Якубенко, Сасько Демидович, Богдан Щисковський, Мисько Іваниченко; Білоцерківському — Яцько Кліша, Яцько Сверченко, Сахно Керичник, Данило Гима, Степан Семченко, Яци¬на Лютренко, Савка Москаленко, Матвій Половський, Гаврило Гроленко, Тишко Кліша; Чигиринському — Богдан Хмельниць¬кий, Федір Якубович, Дорош Кучкович, Павло Смітка, Степан Якимович, Василь Мацкович, Григорій Нужний, Андрій Муха, Федір Вешняк, Семен Василенко. Поручниками або ж отама¬нами при сотниках: в Черкаському — Гаврило Ганус, Андрій Лясота, Дмитро Трохимович, Ярош Золотоновський, Мисько Петрович, Гринеч Шухад, Семен Пулвіка, Оліфер Дзьоболда, Іван Лобаченко; Переяславському — Іван Гладкий, Михайло Болдко, Іван Зборовський, Яцько Руманіка, Лонецький, Мисько Батояка, Михайло Янейко, Гаврило Калущенко, Нехойд Берчанин; Канівському — Грицько Щербиненко, Тарас Онуфрійо¬вич, Гаврило Грудина, Яцько Борисенко, Олекса Гришкович, Андрій Станкевич, Гнат Тичина, Матвій Глуд, Борис Оношенко; Корсунському — Лесько Гайдзевич, Семен Москаль, Процик Унішенко, Яцько Голубицький, Нестор Костенко, Яхно Лівійський, Михайло Скиба, Федко Брасуленко, Федір Жолудь, Кузьма Череваненко; Білоцерківському — Мисько Оледоха, Грицько Куриненко, Данило Писаренко, Іван Селіван, Стецько Гуршенко, Іван Голеник, Харко Народенко, Васько Путивлець, Іван Кривда, Васько Блабла; Чигиринському — Онисько Буг, Костянтин Занкович, Васько Гайдук, Конрад Бартул, Микола Потерацький, Трохим Боровицький, Бузан Кізарченко, Яцько Тараненко, Сташко Медведовський, Іванішовський 82.
[*Прізвища трьох отаманів при сотниках у Черкаському, Переяславському та Канівському полках не збереглися.]
Затверджений у 1638 р. реєстр з незначними змінами проіснував фактично до початку Національно-визвольної війни.
Запорожские старшины, ставшие помещиками.
За указом від 7 серпня 1779 року одразу 69 запорозьких старшин отримали армійські чини. Наступними етапами були роки 1783 та 1788, коли за розпорядженнями Г. Потьомкіна колишній запорозькій старшині загальною кількістю більше 150 чол. були надані армійські ранги від прапорщиків до пример-майорів20. У 1783 армійські чини та жалування отримали Ф. Федоров, Х. Чепіга, С. Білий та кілька інших старшин, які брали участь у зібранні козаків до військових команд. 25 грудня 1788 р. за наказом Г. Потьомкіна чини полковників російської армії одержали І. Подлесецький та З. Сутика, 9 полковників одержали армійський чин майора, 11 чол. – чин капітана, 46 чол. – чин поручика21.Отже, в проміжок часу після 1775 року й до кінця XVIII ст. частина колишньої запорозької старшини користується правами російського дворянства, зокрема такими важливими як право володіння населеними маєтками, право брати участь у дворянському самоуправлінні. Отримання старшиною армійських військових рангів створило підстави для формальної нобілітації колишньої запорозької старшини, яка розпочинається з початком XIX ст. Вдалося впевнено встановити 57 прізвищ старшин, які в останню чверть XVIII ст. перетворилися на поміщиків та дістали російські військові ранги, тобто були цілком інтегровані до російського служилого стану:
Балицький Данило
Білі: Кирило, Назар, Андрій, Григорій, Давид, Іван, Мирон та Никифор
Брага (Непійбрага) Ілля
Биковський Степан
Василенко Григорій
Б(В)ершацький Яків
Вірменко Олекса
Височин Мартин та Іван
Волошин Федір
Гараджа Іван, полковий старшина
Глоба Максим, полковий осавул
Гніда Дмитро із синами Антіном та Степаном, полкові осавули
Головатий Антон, полковий старшина
Гордієнко Кіндрат, полковий осавул
Додаток Федір, полковий старшина
Доманічин Трохим, полковий хорунжий
Домантович Сидір, полк. осавул
Домашній Трохим, полковий старшина
Золотаревський Іван, полковий старшина
Іванов Степан, хорунжий
Каплун Ігнат, полковий осавул
Караванець Климентій, полковий осавул
Качалов Яків, полковник
Ковпак Опанас, полковник
Кореневський Павло, полковий осавул
Котляревський Тимофій, хорунжий
Красовський Іван, полковий старшина
Легкоступ Федір, полковий осавул
Лизандра Петро, полковник
Ляхович Григорій, писар
Малий Єремій, полк. осавул
Міргородський Лаврентій, полковий хорунжий
Неїжмак Ілля, полковий хорунжий
Оболонський Федір, полковий осавул
Перехрист Афанасій, полковий хорунжий
Перепілін Климентій, полковий старшина
Пишмич Василь, полковий осавул
Плакида Микита, полковий осавул
Попатенко Михайло, полковник
Попов Іван, полковий осавул
Роменський Василь, полковий хорунжий
Роменський Степан, полковник
Рудь Микола та Федір, полкові осавули
Рябий Петро, полковий старшина
Свита Яким, полковий старшина
Соколовський Яків, полковий осавул
Сухина Іван, полковник
Тимківський Іван, полковий старшина
Федоров Пилип, кошовий отаман
Хижняківський Петро, полковий старшина
Цибодрига Сава, полковник
Чепіга Харько, полковник
Чорні Іван, Єфим та Мойсей
Чернявські Андрій та Василь
Шапаренко Яків, полковий старшина
Щека Яків, полковий осавул
Щенін Іван, полковий старшина
Пройдэ год, може и двисти
И козачество знов заживэ,
Тоди будэ на його надия,
И воно уж николы нэ вмрэ!