Галицкие корни украинского национализма.....
555 дней во Львове... или как я стал украинофобом http://www.kramola.info/vesti/vlast/555-dnej-vo-lvove-ili-kak-ja-stal-ukrainofobom
История государства Габсбургов http://ah.milua.org/
УКРАИНА В СОСТАВЕ ??РОССИЙСКОЙ И Габсбургской империй http://uchebnikionline.com/istoria/istoriya_ukrayini_-_litvin_vm/ukrayinski_zemli_dobu_modernizatsiyi.htm
Украинская диаспора в поисках денег и смысла жизни (II) http://www.fondsk.ru/news/2010/09/13/ukrainskaja-diaspora-v-poiskah-deneg-i-smysla-zhizni-ii-253.html
Кирилл Серебренитский: Забытое наследство Империи: Австрийская Ост-Индия. I http://www.mesoeurasia.org/archives/13904
Кирилл Серебренитский: Забытое наследство Империи: Австрийская Ост-Индия. II http://www.mesoeurasia.org/archives/13906
Гетьман Украины о Галичине: «При свободном развитии русской и украинской культуры мы можем расцвести...»
Источник: http://politikus.ru/articles/42699-getman-ukrainy-o-galichine-pri-svobodnom-razvitii-russkoy-i-ukrainskoy-kultury-my-mozhem-rascvesti.html Politikus.ru
История Галиции http://euroru.net/m/articles/view/История-Галиции
Я.Ф. Головацкий. Этнографическая карта Галичины,
северо-восточной Угрии и Буковины
от 10.07.08 http://kirsoft.com.ru/skb13/KSNews_240.htm
Чудо-битва http://m.islam-today.ru/istoria/cudo-bitva/ Война 1787-1792 года между коалицией Австрии и России с одной стороны и Османской империей с другой, угрожала туркам войной на два фронта. Русские войска наступали в южном Причерноморье и на Кубани, а австрийцы начали прямое наступление на Стамбул через Белград.
В этой обстановке османы сосредоточили основные силы против австрийцев, чтобы снять непосредственную угрозу для своей столицы.
19 сентября 1788 года в ходе этой войны произошло удивительное событие, получившее название «битва при Карансебеше» по названию города Карансебеш, который располагается на территории современной Румынии.
Винный регион Токай http://www.kernwines.com/ru/content/tokaj/
Австрийская армия XVIII век http://on-infantry.narod.ru/voikruz/avstinf.htm
Не забудьмо українських легіонерів! http://pohlyad.com/istoria/n/2896
Слідами спогадів: Три правди про Дивізію «Галичина» http://pohlyad.com/istoria/n/5615
Граф, на якого чекали великі справи http://pohlyad.com/istoria/n/4097
Чорний птах із білими відзнаками http://pohlyad.com/istoria/n/773
40 "фактів" про бандерівців http://pohlyad.com/istoria/n/5294
В пошуках могили Шухевича. Насправді її досі не знайдено http://pohlyad.com/istoria/n/4728
Львів наполеонівський http://pohlyad.com/istoria/n/3100
А ТЕПЕРЬ НЕ С ПАРАДНОГО ВХОДА, А ТАК, КАК ОНО ЕСТЬ....
Если украинцы захотят «отблагодарить» кого-то за утерянное европейское будущее, то им стоит поочередно посетить офисы «Свободы», «Правого Сектора», «Патриота Украины» и других националистических организаций. Которые, к слову, никогда особо и не были сторонниками евроинтеграции. Может быть, именно поэтому они без всяких колебаний превратили Евромайдан из гражданского протеста в путч «национальной революции»? http://politica-ua.com/byla-torba-pisanaya-stala-torba-spisannaya-kak-ukraina-razocharovala-zapad/
сКАЖУ БОЛЬШЕ- ВСЕ, ИЗЛОЖЕНОЕ НИЖЕ В ЭТОМ ПОСТЕ- СТАРЫЕ ПУБЛИКАЦИИ. Я это к тому, чтобы вспомнить и понять, кто на самом деле разделяет восток с западом, кто развязал войну и отдал Крым. Ведь была страна, огромная даже по европейским меркам, были люди,Жили, работали, ездили летом в Крым, зимой- в Карпаты. Получили все прямо на блюдечке с голубой каемочкой...Но слово ТОЛЕРАНТНОСТЬ недоступно украинским патриотам. они признают только два мнения: одно СВОЕ , а другое - неправильное... А желающих хапнуть то, что плохо лежит, вокруг украины всегда хватало. Как и подписантов всевозможных международных договоров, которые все политы кровью простых людей. гсть у нас хорошая поговорка:" Чого бидный- бо дурний..Чого дурний- бо бидний..."
Наталія Храбатин http://octpib.info/Blog.aspx?IdAvtor=17 ( статьи о станиславове)
О неизвестной нации с австрийско-польским диалектом http://made-inussr.livejournal.com/26518.html
Галицкий бунт - бессмысленный и безрезультатный http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=245
350-річчя Івано-Франківська, або мильна бульбашка для нащадків http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=337
Закоханий в місто, якого вже не буде ніколи http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=319
«Не цинамоновий» політклуб - що це було? http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=223
Чому «не цинамоновий»? Пояснювати довго, але наш політклуб має бути таким оригінальним, як «цинамоновий хрущ на вежі». Тільки своя еліта, тільки власні і зрозумілі їх власникам ідеї
Передовсім кортить столичним політтехнологам практично безкоштовно вивідати чим насправді потаємно тішиться і живе політична еліта на місцях, в глибинці, куди ніколи не заїжджають своїми великими машинами вішальники бігбордів і роздавальники тепер дорогої гречки. Можна б піти до Шустера, покрасуватись, але телевізор –він і Гаврилові телевізор. Телевізором не всіх обамбуриш. Пора політикам іти в народ, але як можна, коли не знаєш, чим дихає аборигенна еліта, особливо еліта Заходу?
Львів вже себе показав, але Івано-Франківськ затаївся і розкрити себе не дасть.Медіа довго щось писало про цю подію в Івано-Франківську, а «Фіртка» «скрипнула» аж двічі. Місцевий політолог Ігор Дебенко спромігся на статтю в «Українській правді», а «Галицький кореспондент» просто переповів сказане головними ораторами за винятком слів Прохаська про українських басків і не згадав про дошкульний спіч молодого Петра Шкутяка стосовно «Свободи».
Кидалось у вічі, що на той Політклуб не запросили багатьох із визнаної еліти Прикарпаття, але то не біда. Еліта в Івано-Франківську є, вона всюдисуща і діє. Небавом в обласній «Просвіті» зібрались представники зверх 30 громадських та релігійних організацій Прикарпаття, щоб якось посприяти приходу до влади людей, «готових і спроможних діяти відповідно до інтересів суспільства, а не з власної користі або групової чи кланової вигоди». На жаль, таких чесних політиків і щоб мали досить грошей для політ-авторитету, все важче і важче знайти. Чесних і бідних політиків ця система ще не потребує, а інакшої системи нема.
Как сумели за 20 лет превратить город Ивано-Франковск в поселок городского типа http://octpib.info/Articles.aspx?id=13224
Ганебна печать ворони http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=348
Хто робитиме майбутню революцію? http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=247
Отже, сучасну революцію оголошують не маси, а справжні організатори, які мають в цьому особливе зацікавлення. Для народу було б краще , якщо добрі зміни відбувались не шляхом революцій і катаклізмів, поступово, внаслідок демократичного вдосконалення системи влади. Проте це в наш час неможливо. Біда в тому, що влада сама себе вдосконалювати для потреб народу не буде. Людям у владі миліше таке самовдосконалення, яке корисне передовсім для зростання особистого впливу і вигоди і зменшує неприємності з боку знервованого населення. Влада на догоду масам добровільно змінюватись не стане.
Проте вона прагне обманути маси, показавши яка вона інакша. Для цього треба прийти до влади під новим іміджем якось не так – з допомогою інспірованої революції. В іншому разі політикам у владі і тим, що в черзі по владу робити революцію ніби то для блага народу невигідно. Та й навіщо робити революцію, якщо можна і без революції, з допомогою так званої «політичної волі», зробити у владі чи опозиції те, що вони обіцяють, але чомусь не роблять. Неорганізований або поділений різними інтересами народ сучасну революцію втяти аж ніяк не зможе.
Не має поважного інформаційного ресурсу – сам є жертвою телебачення і ЗМІ.
Не має коштів - про це подбали люди з великими грошима.
Не має професійних стратегів і лідерів та ще й в стані зневіри не готовий вірити самозванцям з поміж себе.
Нарешті – немає жодних гарантій того, що результатами народної революції не скористаються проти народу.
Цинічна правда в тому, що революцію влади зараз можуть робити тільки люди із влади. Це звучить безглуздо, але тільки на перший погляд. Політична система може безконечно зберігатись, якщо буде періодично змінювати імідж революційним шляхом. Зацікавлені сили в надрах влади завжди знайдуться.
Потрібні всього три умови - щоб була сила, яка має зацікавлення, потужний інформаційний ресурс, певне число адептів влади і великі, великі гроші. А народ завжди готовий – його триматимуть в стані голодного невдоволення. В Україні є люди з великими грошима, власними ЗМІ і владними амбіціями.
Поза Україною теж є чимало потужних гравців, які мають бізнесові інтереси тут. Зараз наша держава опинилася перед вибором глобального економічного і цивілізаційного курсу і в такому стані є найбільш вразливою і спокусливою для експортерів революції. Якщо позиція держави перестане подавати надію якомусь потужному зовнішньому гравцю, виникне велика спокуса втрутитись в українську гру в революцію. Наші ж політики із завзятістю глухаря балакають і балакають про революцію. Вочевидь надходить час зміни еліт.
В Україні підростає молода зміна небідних і впливових політиків, які не проти прийти до влади і найкращий варіант – організувати владну революцію, яка покаже їх народові ангеликами –спасителями і в такий спосіб вони відмежуються від насліддя старої влади, залишаючись такими ж за суттю. Вони не переймаються тим, що поки що медійна і локальна гра в революцію є дуже не прогнозованим і небезпечним для української перспективи заняттям.
В Україні грають не тільки українські гравці. Може статись так, що одні балакатимуть про революцію, нагнітатимуть ефір власними проектами, а хтось скористається цим для здешевлення власного проекту революції і не факт, що все буде в інтересах простого громадянина.
Государство Галичина http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=215
На западе Украины всё популярнее становится тема отсоединения Галиции от большой Украины. Книга о восточных галлах (галичанах), изданная в никому неизвестной типографии неизвестным широкой общественности автором, вызвала интерес во всех местных СМИ. Некий инженер из города Калуш (Ивано-Франковская область) утверждает, что изучив названия населённых пунктов Галичины, он убедился в правильности теории о наличии древней галльской культуры.
Наследниками цивилизации, равной римской и греческой - галльской и есть жители современной западной Украины. Автор, Теодозий Король, называет русских, украинцев и галичан тремя совершенно разными народами.
Галицкие народники, сбитые с толку Котляревским, Шевченко, Гребинкой и другими, возомнили себя украинцами и хотели с помощью "украинцев из-за Збруча " сбросить свое многовековое иго. Потомки тех народников, отдалившись от своего галльско-хорвацкого кореня, усугубили ошибку предков, провозгласив с приходом фашистов во Львов не Галичину, а независимую Украину. Третьей фатальной неудачей галлов было присоединение к независимой Украине в 1991 году вместо отделения Галиции.
Автор, а за ним и добрая часть галичан уверен - Галичина давно бы стала членом европейского сообщества и давно бы забыла ужасы прошлых лет.
На интернет-форумах идею независимой Галичины больше самих западенцев горячо поддерживают жители востока Украины. Они готовы отпустить галичан без всяких условий и чем скорее, тем лучше. Все согласны; но вопрос не решается. Виноваты, как всегда, евреи. Евреи виноваты, так как молчат. Галичан тоже понять можно. Уж где-где, а на Галичине жид был воистину вечен. Так вы там спросите у евреев, что нам делать; уходить-отсоединяться или терпеть этих ненавистных совков с востока Украины и Крыма? А то древний народ галлов в замешательстве.
Новороссия против Галичины: Вековая борьба. Истории от Олеся Бузины 13 Апреля 2007 http://www.segodnya.ua/ukraine/novoroccija-protiv-halichiny-vekovaja-borba-ictorii-ot-olecja-buziny.html
Европа!! Счастье! Войны... Путин и Сталин? http://blog.polemika.com.ua/blog/_3126.html
********************
Свої серед чужих: австрійські чиновники та Галичина, 1772-1867 (книжка у шпаргалці)
| Друк | Опубліковано 30.10.2015 http://uamoderna.com/md/vushko-austrian-bureaucrats-galicia
Галиция — не Пьемонт! 13/11/2015, Харьков, Дмитрий Губин http://origin-life.ru/blog/43020407559/Galitsiya-—-ne-Pemont!
Галичефобия: мифы и факты. Школа ненависти https://culturelandshaft.wordpress.com/этнополитика/этнос-и-нация/украина-страна-или-пограничье/19104-2/галичефобия-мифы-и-факты-школа-ненави/
Внешний вид военных чиновников Австро-Венгерской армии. http://fantlab.ru/user55683/blog/tag/Австро-Венгрия
Поляки решили вернуть свое имущество с Запада Украины http://lenta.ru/news/2015/04/15/poland/
Украина пойдет по рукам
Понедельник, 20 Апреля 2015 г.
«Незалежную» будут делить русские князья, польская шляхта и еврейский капитал http://www.liveinternet.ru/users/dejavu57/post359861927/
Украина – не Галичина Олесь Бузина http://alternatio.org/articles/item/4676-украина-–-не-галичина?tmpl=component&print=1
Немцы против австрийцев: бесконечные подтрунивания и взаимная ирония http://www.livejournal.com/magazine/794965.html
555 дней во Львове... или как я стал украинофобом http://www.kramola.info/vesti/vlast/555-dnej-vo-lvove-ili-kak-ja-stal-ukrainofobom
История государства Габсбургов http://ah.milua.org/
В «Царицыно» откроется выставка «Под сенью двуглавых орлов. Военный союз Российской и Австрийской империй. 1813–1815» http://www.diletant.ru/news/19975000/
УКРАИНА В СОСТАВЕ ??РОССИЙСКОЙ И Габсбургской империй http://uchebnikionline.com/istoria/istoriya_ukrayini_-_litvin_vm/ukrayinski_zemli_dobu_modernizatsiyi.htm
Украинская диаспора в поисках денег и смысла жизни (II) http://www.fondsk.ru/news/2010/09/13/ukrainskaja-diaspora-v-poiskah-deneg-i-smysla-zhizni-ii-253.html
Кирилл Серебренитский: Забытое наследство Империи: Австрийская Ост-Индия. I http://www.mesoeurasia.org/archives/13904
Кирилл Серебренитский: Забытое наследство Империи: Австрийская Ост-Индия. II http://www.mesoeurasia.org/archives/13906
Гетьман Украины о Галичине: «При свободном развитии русской и украинской культуры мы можем расцвести...»
Источник: http://politikus.ru/articles/42699-getman-ukrainy-o-galichine-pri-svobodnom-razvitii-russkoy-i-ukrainskoy-kultury-my-mozhem-rascvesti.html Politikus.ru
История Галиции http://euroru.net/m/articles/view/История-Галиции
Я.Ф. Головацкий. Этнографическая карта Галичины,
северо-восточной Угрии и Буковины
от 10.07.08 http://kirsoft.com.ru/skb13/KSNews_240.htm
Чудо-битва http://m.islam-today.ru/istoria/cudo-bitva/ Война 1787-1792 года между коалицией Австрии и России с одной стороны и Османской империей с другой, угрожала туркам войной на два фронта. Русские войска наступали в южном Причерноморье и на Кубани, а австрийцы начали прямое наступление на Стамбул через Белград.
В этой обстановке османы сосредоточили основные силы против австрийцев, чтобы снять непосредственную угрозу для своей столицы.
19 сентября 1788 года в ходе этой войны произошло удивительное событие, получившее название «битва при Карансебеше» по названию города Карансебеш, который располагается на территории современной Румынии.
Винный регион Токай http://www.kernwines.com/ru/content/tokaj/
Австрийская армия XVIII век http://on-infantry.narod.ru/voikruz/avstinf.htm
Не забудьмо українських легіонерів! http://pohlyad.com/istoria/n/2896
Слідами спогадів: Три правди про Дивізію «Галичина» http://pohlyad.com/istoria/n/5615
Граф, на якого чекали великі справи http://pohlyad.com/istoria/n/4097
Чорний птах із білими відзнаками http://pohlyad.com/istoria/n/773
40 "фактів" про бандерівців http://pohlyad.com/istoria/n/5294
В пошуках могили Шухевича. Насправді її досі не знайдено http://pohlyad.com/istoria/n/4728
Львів наполеонівський http://pohlyad.com/istoria/n/3100
А ТЕПЕРЬ НЕ С ПАРАДНОГО ВХОДА, А ТАК, КАК ОНО ЕСТЬ....
Если украинцы захотят «отблагодарить» кого-то за утерянное европейское будущее, то им стоит поочередно посетить офисы «Свободы», «Правого Сектора», «Патриота Украины» и других националистических организаций. Которые, к слову, никогда особо и не были сторонниками евроинтеграции. Может быть, именно поэтому они без всяких колебаний превратили Евромайдан из гражданского протеста в путч «национальной революции»? http://politica-ua.com/byla-torba-pisanaya-stala-torba-spisannaya-kak-ukraina-razocharovala-zapad/
сКАЖУ БОЛЬШЕ- ВСЕ, ИЗЛОЖЕНОЕ НИЖЕ В ЭТОМ ПОСТЕ- СТАРЫЕ ПУБЛИКАЦИИ. Я это к тому, чтобы вспомнить и понять, кто на самом деле разделяет восток с западом, кто развязал войну и отдал Крым. Ведь была страна, огромная даже по европейским меркам, были люди,Жили, работали, ездили летом в Крым, зимой- в Карпаты. Получили все прямо на блюдечке с голубой каемочкой...Но слово ТОЛЕРАНТНОСТЬ недоступно украинским патриотам. они признают только два мнения: одно СВОЕ , а другое - неправильное... А желающих хапнуть то, что плохо лежит, вокруг украины всегда хватало. Как и подписантов всевозможных международных договоров, которые все политы кровью простых людей. гсть у нас хорошая поговорка:" Чого бидный- бо дурний..Чого дурний- бо бидний..."
Наталія Храбатин http://octpib.info/Blog.aspx?IdAvtor=17 ( статьи о станиславове)
О неизвестной нации с австрийско-польским диалектом http://made-inussr.livejournal.com/26518.html
Галицкий бунт - бессмысленный и безрезультатный http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=245
350-річчя Івано-Франківська, або мильна бульбашка для нащадків http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=337
Закоханий в місто, якого вже не буде ніколи http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=319
«Не цинамоновий» політклуб - що це було? http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=223
Чому «не цинамоновий»? Пояснювати довго, але наш політклуб має бути таким оригінальним, як «цинамоновий хрущ на вежі». Тільки своя еліта, тільки власні і зрозумілі їх власникам ідеї
Передовсім кортить столичним політтехнологам практично безкоштовно вивідати чим насправді потаємно тішиться і живе політична еліта на місцях, в глибинці, куди ніколи не заїжджають своїми великими машинами вішальники бігбордів і роздавальники тепер дорогої гречки. Можна б піти до Шустера, покрасуватись, але телевізор –він і Гаврилові телевізор. Телевізором не всіх обамбуриш. Пора політикам іти в народ, але як можна, коли не знаєш, чим дихає аборигенна еліта, особливо еліта Заходу?
Львів вже себе показав, але Івано-Франківськ затаївся і розкрити себе не дасть.Медіа довго щось писало про цю подію в Івано-Франківську, а «Фіртка» «скрипнула» аж двічі. Місцевий політолог Ігор Дебенко спромігся на статтю в «Українській правді», а «Галицький кореспондент» просто переповів сказане головними ораторами за винятком слів Прохаська про українських басків і не згадав про дошкульний спіч молодого Петра Шкутяка стосовно «Свободи».
Кидалось у вічі, що на той Політклуб не запросили багатьох із визнаної еліти Прикарпаття, але то не біда. Еліта в Івано-Франківську є, вона всюдисуща і діє. Небавом в обласній «Просвіті» зібрались представники зверх 30 громадських та релігійних організацій Прикарпаття, щоб якось посприяти приходу до влади людей, «готових і спроможних діяти відповідно до інтересів суспільства, а не з власної користі або групової чи кланової вигоди». На жаль, таких чесних політиків і щоб мали досить грошей для політ-авторитету, все важче і важче знайти. Чесних і бідних політиків ця система ще не потребує, а інакшої системи нема.
Как сумели за 20 лет превратить город Ивано-Франковск в поселок городского типа http://octpib.info/Articles.aspx?id=13224
Ганебна печать ворони http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=348
Хто робитиме майбутню революцію? http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=247
Отже, сучасну революцію оголошують не маси, а справжні організатори, які мають в цьому особливе зацікавлення. Для народу було б краще , якщо добрі зміни відбувались не шляхом революцій і катаклізмів, поступово, внаслідок демократичного вдосконалення системи влади. Проте це в наш час неможливо. Біда в тому, що влада сама себе вдосконалювати для потреб народу не буде. Людям у владі миліше таке самовдосконалення, яке корисне передовсім для зростання особистого впливу і вигоди і зменшує неприємності з боку знервованого населення. Влада на догоду масам добровільно змінюватись не стане.
Проте вона прагне обманути маси, показавши яка вона інакша. Для цього треба прийти до влади під новим іміджем якось не так – з допомогою інспірованої революції. В іншому разі політикам у владі і тим, що в черзі по владу робити революцію ніби то для блага народу невигідно. Та й навіщо робити революцію, якщо можна і без революції, з допомогою так званої «політичної волі», зробити у владі чи опозиції те, що вони обіцяють, але чомусь не роблять. Неорганізований або поділений різними інтересами народ сучасну революцію втяти аж ніяк не зможе.
Не має поважного інформаційного ресурсу – сам є жертвою телебачення і ЗМІ.
Не має коштів - про це подбали люди з великими грошима.
Не має професійних стратегів і лідерів та ще й в стані зневіри не готовий вірити самозванцям з поміж себе.
Нарешті – немає жодних гарантій того, що результатами народної революції не скористаються проти народу.
Цинічна правда в тому, що революцію влади зараз можуть робити тільки люди із влади. Це звучить безглуздо, але тільки на перший погляд. Політична система може безконечно зберігатись, якщо буде періодично змінювати імідж революційним шляхом. Зацікавлені сили в надрах влади завжди знайдуться.
Потрібні всього три умови - щоб була сила, яка має зацікавлення, потужний інформаційний ресурс, певне число адептів влади і великі, великі гроші. А народ завжди готовий – його триматимуть в стані голодного невдоволення. В Україні є люди з великими грошима, власними ЗМІ і владними амбіціями.
Поза Україною теж є чимало потужних гравців, які мають бізнесові інтереси тут. Зараз наша держава опинилася перед вибором глобального економічного і цивілізаційного курсу і в такому стані є найбільш вразливою і спокусливою для експортерів революції. Якщо позиція держави перестане подавати надію якомусь потужному зовнішньому гравцю, виникне велика спокуса втрутитись в українську гру в революцію. Наші ж політики із завзятістю глухаря балакають і балакають про революцію. Вочевидь надходить час зміни еліт.
В Україні підростає молода зміна небідних і впливових політиків, які не проти прийти до влади і найкращий варіант – організувати владну революцію, яка покаже їх народові ангеликами –спасителями і в такий спосіб вони відмежуються від насліддя старої влади, залишаючись такими ж за суттю. Вони не переймаються тим, що поки що медійна і локальна гра в революцію є дуже не прогнозованим і небезпечним для української перспективи заняттям.
В Україні грають не тільки українські гравці. Може статись так, що одні балакатимуть про революцію, нагнітатимуть ефір власними проектами, а хтось скористається цим для здешевлення власного проекту революції і не факт, що все буде в інтересах простого громадянина.
Государство Галичина http://octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=215
На западе Украины всё популярнее становится тема отсоединения Галиции от большой Украины. Книга о восточных галлах (галичанах), изданная в никому неизвестной типографии неизвестным широкой общественности автором, вызвала интерес во всех местных СМИ. Некий инженер из города Калуш (Ивано-Франковская область) утверждает, что изучив названия населённых пунктов Галичины, он убедился в правильности теории о наличии древней галльской культуры.
Наследниками цивилизации, равной римской и греческой - галльской и есть жители современной западной Украины. Автор, Теодозий Король, называет русских, украинцев и галичан тремя совершенно разными народами.
Галицкие народники, сбитые с толку Котляревским, Шевченко, Гребинкой и другими, возомнили себя украинцами и хотели с помощью "украинцев из-за Збруча " сбросить свое многовековое иго. Потомки тех народников, отдалившись от своего галльско-хорвацкого кореня, усугубили ошибку предков, провозгласив с приходом фашистов во Львов не Галичину, а независимую Украину. Третьей фатальной неудачей галлов было присоединение к независимой Украине в 1991 году вместо отделения Галиции.
Автор, а за ним и добрая часть галичан уверен - Галичина давно бы стала членом европейского сообщества и давно бы забыла ужасы прошлых лет.
На интернет-форумах идею независимой Галичины больше самих западенцев горячо поддерживают жители востока Украины. Они готовы отпустить галичан без всяких условий и чем скорее, тем лучше. Все согласны; но вопрос не решается. Виноваты, как всегда, евреи. Евреи виноваты, так как молчат. Галичан тоже понять можно. Уж где-где, а на Галичине жид был воистину вечен. Так вы там спросите у евреев, что нам делать; уходить-отсоединяться или терпеть этих ненавистных совков с востока Украины и Крыма? А то древний народ галлов в замешательстве.
Новороссия против Галичины: Вековая борьба. Истории от Олеся Бузины 13 Апреля 2007 http://www.segodnya.ua/ukraine/novoroccija-protiv-halichiny-vekovaja-borba-ictorii-ot-olecja-buziny.html
Европа!! Счастье! Войны... Путин и Сталин? http://blog.polemika.com.ua/blog/_3126.html
********************
Свої серед чужих: австрійські чиновники та Галичина, 1772-1867 (книжка у шпаргалці)
| Друк | Опубліковано 30.10.2015 http://uamoderna.com/md/vushko-austrian-bureaucrats-galicia
Галиция — не Пьемонт! 13/11/2015, Харьков, Дмитрий Губин http://origin-life.ru/blog/43020407559/Galitsiya-—-ne-Pemont!
Галичефобия: мифы и факты. Школа ненависти https://culturelandshaft.wordpress.com/этнополитика/этнос-и-нация/украина-страна-или-пограничье/19104-2/галичефобия-мифы-и-факты-школа-ненави/
Внешний вид военных чиновников Австро-Венгерской армии. http://fantlab.ru/user55683/blog/tag/Австро-Венгрия
Поляки решили вернуть свое имущество с Запада Украины http://lenta.ru/news/2015/04/15/poland/
Украина пойдет по рукам
Понедельник, 20 Апреля 2015 г.
«Незалежную» будут делить русские князья, польская шляхта и еврейский капитал http://www.liveinternet.ru/users/dejavu57/post359861927/
Украина – не Галичина Олесь Бузина http://alternatio.org/articles/item/4676-украина-–-не-галичина?tmpl=component&print=1
Немцы против австрийцев: бесконечные подтрунивания и взаимная ирония http://www.livejournal.com/magazine/794965.html