Сначало немного истории.
В 1572г король Сигизмунд II Август
поручил Снятинскому старосте Николаю Язловецкому
собрать полк "низовых козаков".
Сначало он привлек 300, а современем 500 козаков.
Одному козаку платили по 2.5 злотых в квартал
и отдельно сукном. Старшим (позднее гетьманом)
над реестрвцами поставили шляхтича Яна Бадовского, который подчинялся власти великого коронного гетьмана.
В 1578г новый король Стефан Баторий(1533-1586)
поручил тому жн Язловецкому провести реформу козацкого войска. На службу было взято 500 козаков.
Реестровцам пожаловали мистечко Трахтемиров
возле Переяславля, вместе со старым монастырем, госпиталем, а так же землей вдоль Днепра аж до Чигирина. Трахтемиров стал первой козацкой столицей. Реестровым были вручены клейдноты: хоругва, бунчук, герб, печать, пушка, трубы, литаври.
Баториева реформа козацкого войска ввела новые порядки, вывела козаков из-под власти старост,
т.е сделала их привелегированным слоем общества.
Поэтому козачество в течении всей истории вспоминало "давнi вольностi, права и привелегии козацкие", которык красной нитью проходят через все козацкие летописи.
Первый, второй и третий реестр 1583г, который насчитывал 600 чел, быстро распадались, т.к. казна нерегулярно или совсем не выдавала денег и
козаки возвращались к своей обычной жизни и походов в чужие края.
В 1590г реестровыми козаками занялся сейм Речи Посполитой. Реестр увеличили до 1000 чел.
Вся старшина должна была быть из шляхетских родов,
а реестровцы должны были присягнуть, что без разрешения гетьмана не будут ходить против соседних государств.
В скоре после восстании козаков под предводительством гетьмана Криштофа Косинского
(родом с Подляшья) и Северина наливайко(с Тернопольщины), сейм в 1596г ликвидировал реестровое войско "врагов родины".
В 1616 г пошла ревизия небольшой територии(Богуслав, Канев, Корсунь,Стеблов, Переяслав, Чигирин, черкаси и др.), по подсчетам козацких хат
было ок 7.5 тыс
Можно себе представить , что для них означал реестр в 1тыс. если в то время семья была ок 5 чел.
Новый набор в реестр начался в 1619г при гетьмане Сагайдачном. Еще в 1617 в Олшанке , козацкая делегация и польские комиссары подписали договор
в соответствии с которым реестр оставался на уровне 1590, но при определенных обстоятельствах м.б. расширен. Такие обстоятельства скоро настали,
в походе Сагайдачного на Москву участвовало 20000
козаков, а в битве под Хотином 40000.
После затяжной войнв козаков с армиею Конецпольского и осложнением отношений между Речью посполитюй и Швецией, новый гетьман Михайло Дорошенко подписал Куруковский договор и количество реестра увеличилось до 6000 с
зарплатой 60000 злотых ежегодно, а в начале 30-х годов до 8000. Во времена этого гетьмана, козаки были поделены на 6 полков - Чигиринский, Черкасский, Каневский, Корсунский, Белоцерковский и Переяславский. здесь полковники и старшины были наделены административной и судебной властью над козаками.
Зарплату выдавали на день святого Ильи в Киеве.
Испугавшись востаний Остряницы, Гуни, руин новопостроенной крепости Кодака, сейм в начале 1638г сократил реестр до 6000 и записал в него много поляков.
В 1649 г на второй год восстания Хмеля, корол Ян Казимир согласился на 40000 реестр.
После битвы под Берестечком и Белоцерковского мира реестр сократили наполовину.
Записывалив реестрв первую очередь самых заслуженных козаков, т.к. количество было ограниченно то вспыхивали бунты.
В 1654г Московские власти обещали увеличить реестр до 60000, но никогда больше козаки не получали зарплату за свою службу.
Приведенный ниже реестр 1581г храниться
в архиве древних актов Варшавы "Скарбе коронном"
уже > 400 лет, он представляет собой пожелтевшие листы, на которых латинскими буквами записаны фамилии и города первого реестра козацкого полку 1581г. Давние архивы Варшавы сберегли список 532
козаков и старшин, которым 30 марта 1581г выдавали зарплату за участие в Ливонской войне
против Москвы. Этот полк в дальнейшем брал участие в походах на Крым, Молдавию, Австрию
Очевидцы которые наблюдали за походом козаков , описывали их так:
"это не молодые, храбрые люди, на хороших конях,
каждый с длинным ружьем, наподобие шотландских, имеют с собою 10 полевых пушек, всем сердцем хотят битвы"(прусский посол Вайнберг)
Итак реестр:
Ян Оришовський поручник козаків
низових запорозьких
Олександр Мирейовський
Микола Садковський
Станіслав Сторожевський
Микола Глуховський
Пйотр Кшивковський
Ян Дорошовський
Станіслав Завистовський
Ян Модлінський
Петро Каміньчанин
Богдан ВОЛОШИН
Ян Черменський
Куряш Шульжинський
Семен Копицький
Свягогор з Києва
Іван Водопян
Семен Ус
Іван Головач
Денис Брагінець
Орел Москвичин
Іван Улас
Панько Дроздович
Степан Пінчук
Івоня Волошин
Микола з Мозира
Анджей з Дубна
Іван з Дубна
Стась з Галича
Іван Дерманський
Петро Ничовський
Васько Брагінець
1 -й отаман
Іван
Марцін Тисінський
Тимохвій Горбач
Іван Чилякович
Ярош Богданович
Івашно Кравчович
Лечил Кормасович
Карп Онишкович
Іван з Острополя
Савицький
2-й отаман
Васько Горковий
Филип Сухорукий
Подерван
Матвей Дзєд
Семен Глаткий
Семен Лотиш
Пархім
Микета Москвичин
Кукой Волошин
Савка Лабозний
3-й отаман
Андрій Лиханський
Ждан Москвичин
Мисько Чорний
Стась Ніс (Ніж)
Тишко Кравець
Сасин Малиій
Таганиський
Янко Лях
Петро Малий
Мосрей
4-й отаман
Іван Лотиш
Шелипський
Матій Цирульник
Охрім
Лукаш з Волині
Горошко
Іванко Канівець
Олексій Роговський
Гришко Москвичин
Бакай
5-й отаман
Шахворост
Гришко Несин
Семен Клюка
Олексій Господарик
Позняк
Іван Голий
Сміх
Павлюк
Онишко Филипів товариш
Каленик
6-й отаман
Іван Подолянин
Семен з Дубровноi
Іван з Смоленська
Супрун Брагінець
Прокіп Остропільский
Павел Острінський
Федір з Мозера
Федір Случанин
Андрій Случанин
Дзешко з Озерян
7-й отаман
Клим Чорний Чиркашанин
Денис Балакцій Запороський
Павел Осинський
Семен Москвичин
Гришко Іванович
Станіслав з Бучача
Охрiм із Мстислава
Гаврило з Корчина
Филип Канівець
Осташко з Дубна
8-й отаман
Галинак Городчанин з Давидова
Адам Дереницьний повіт Більський
Мисько з Луцьк
Іван з Городка Давидова
Собестян з Любеча
Созон з Турова
Яцько з Городка Давидова
Вакула Корченин
Гришко з Могильова
Мисько Городчанин
9-й отаман
Кердєй Місіць з Давидова
Яковицький
Йосько Кулага з Могильова
Васько з Лободищ
Йосько з Бихова
Іван з Городка
Антон з Острога
Іван з Пикова
Мартин з Лотви
Семен з Могильова
10-й отаман
Онисько Голубович з Полоцька
Бохдан Залуцький
Матвій Худельчій з Мозера
Зввацький з Полоцька
Гришко Дзембуляк з Черкас
Окула з Мозера
Андрій Губський з Турова
Ян Станіславович з Мін-ська
Данило з Койданова
Микита з Мозера
11-й отаман
Ячуб Волькош з Канєва
Почетковський Микола
Жлоба з Бихова
Ян Чижиковський з Кжинна
Єндмей Грунтенський з Базара Хома Глушанин
Іван з Берестечка
Гришко Киянин
Яцько з Плоскої
Федір Слонима
12-й отаман
Лукаш Козуля
Охей з Білої Церкви
Федір з Рогачева
Мисько з Валева
Олексій Чиркашанин
Іван з Вінниці
Пархім Мозеранин
Матияш з Озерич
Терешко Глушанин
Іван Куровський з Чиркас
13-й отаман
Іван Толчиха з Турова
Марко Рустикович із Жмуді
Пасько з Остра
Іван з Константинова
Степан з Любеча
Васько з Денича
Оссип Москвичин
Паськон з Тетерова
Петр Резанець
Мисько Бурак
14-й отаман
Іссай Гусак з Черкас
Іван Брагінець
Васько Туровець
Петро Канівець
Остап з Дубна
Михайло з Канева
Єнджей Бігавський з повiту
Стеж
Костя з Києва
Хветько з Володимира
Бохдан Білоцерківець
15-й отаман
Васьмо Толстий з Черкас
Гришко з Полоцька
Станіславович Ян з Вільна
Васько з Пенькiвiв
Семен з Білої Церкви
Макар з Білої Церкви
Марко з Серпської землі
Тишко з Острога
Васько з Черкас
Яцько Мозеранин
16-й отаман
Онушко Жилич з Вишнівця
Мартин Смольський
Ярош з Чиркас
Матвій з Рiвного
Толочко з Черкас
Онисий Москвичин
Семен з Каффи
Кузьма Туровець
Матвій Черчашанин
Андрій Москвичин
17-й отаман
Захарка Кулага
Ждан Лукошко
Єнко Ракевич з Києва
Яцько з Крупи
Лукаш з Новогрутка
Мисько з Дубна
Опанас з Ковлеля
Степан Вешняків з Дубна
Мисько з Мінська
Матвій з Володимира
18-й отаман
Орел Олекса з Кричова
Андрій Окуньківський з Осінця
Войцех Хриновицький
Войцех з Більського повіту
Миран з Семенова
Мельсько Білоцерківець
Грицько з Скали
Гаврило Копишанин
Петро Козицький від Люблина
Бенясь з Ковна
19-й атаман
Семен Бут
Лукаш СМОЛЬСЬКИЙ
Бохдан Пєтигорець
Кулан Мурза з Криму
Єнджей з Німець
Семен Черкашанин
Гаврило Шенялий
Мартин Жилицький з Дубна
Михайло з Торчина
Мисько Чорнобилець
20-й атаман
Остап Волевич з Убарович
Андрій з Рогачева Андрій з Черкас
Улас Москвичин
Сенерин Брацлавець
Іван Москвичин
Мисько з Давидова
Васько з Гомля
Каленик з Чиркас
Максим Гомлянин
21-й -атаман
Филип Волинець
Войтек з Ярослава
Ярош Стужичанин
Семен з Дубна
Мисько Пригода з Дубна
Федір з Дубна
Каленик Мозерянин
Филько з Луцька
Мартин з Тризовки
Грицько з Вишнівця
22-й отаман
Андрій Петрович з Мінська
Васько Копець з Остра
Онисько з Хмельника
Пархім Гомлянин
Марцин з Махльович від Пізна
Іван з Пикова
Семен Бражник
Марцин з Вільне
Занько з Острога
Ян Гральовський
23-й атаман
Яцько Кунцевич з ЗаЛОЖИЦЬ
Василь з Новогрутка
Степан з Мозера
Микита Москвичин
Васько з Корча
Онисим з Турова
Семен з Турова
Максим з Турова
Андрій з Вишнівця
Мартин Москвичин
24-й атаман
Бенедик Брагінець
Мисько з Грубешова
Хришко з Красилова
Гресь з Воротнова
Хришко з Бихова
Захара з Кремінця
Хветько з Бихова
Петро з Константинова
Іван з Бобруйська
Степан з Красилова
25-й атаман
Хведина Коломиець
Хрол з Черкас
Демит Мозерянин
Максим з Черкас
Лигуза з Дитинець
Васько з Києва
Грицько з Купеля
Семен з Тучина
Мартин з Сатанова
Степан з Черкас
26-й атаман
Марко Мозерянин
Степан Любечании
Мартин Мстиславець
Степан Случанин
Павел з Бобруйська
Мисько Москвичин
Мисько з Луцька
Степан з Брагиня
Павел Дручанин
Костя з Тетерина
27-й отаман
Іван Панькевич з Брагина
Iван з Пiнська
Гермуля Брагинець
Іван із Мстислава
Іван Імстиславець
Семен Красиловець
Іван Чорнобилець
Богась з Вінниці
Войцех з КУЯВ
Сава з Рудих Більча
28-й атаман
Йосько Добрило Киянин
Іван Чиркашании
Гарусим Перехриста з Черкас
Ситько Острожанин
Собко Трубач
Гаврило Чирквшанин
Анцрій Коломиець
Дешко Ассавул
Йосько Імстиславець
Яцько з Пінська
29-й атаман
Йохим Сизак з Любоськоі волості
Охрім з Остра
Іван з Бобруйська
Мартин Киянин
Хома Киянин
Мисько Брагінець
Юсько Ямполець
Іван Туровець
Ісай Чиркашанин
Акула Бобровянин
З0-й атаман
Гермяк з Борисова
Собко Валах з Конна
Левко з Петрикова
Іляш з Хмільника
Васько з Потилича
Битамир Пєтигорець з Чиркас
Карпо з Могильова
Конон з Могильова
Оникій з Могильова
Каспер з Лебедич
31-й атаман
Хома Чорний Киянин
Яцько Шлик із Мстислава
Гермак Чудновець
Марко Канівець
Тишко Канівець
Мартин Канівець
Хведір Канівець
Хватько Мозерянин
Олесько Білоцерківець
Клим Москвичин
32-й атаман
Йосько Смілий
Матвій з Оршич
Миколай з Вільна
Онисько Канівець
Іванко Туровець
Ярош Сатько з Мозера
Семен з Константинова
Гришко з Могильова
Мисько Кременчанин
Филип Канівець
33-й атаман
Петро Зеленський з Канева
Лаврин з Кременця
Антін з Острога
Микола з Кременця
Марко з Полоцька
Іван Чура
Матіш Зарецький від Лукова
Іван з Кременця
Войцех з Каменця
Хведiр з Дубна
34-й атаман
Манько Туровець
Семен з Супронова
Кондрась з Вольги
Матвій Корченин
Іван з Володимира
Федір з Грубешова.
Войцех Чарнецький з Познаня
Іван з Вольги
Петро з Турова
Васько із Мстислава
35-й атаман
Кіндрат Щербина
Сава з Вінниці
Гришко Полочанин
Трембицький
Вакула з Корча
Іван Волошанин
Михайло Базалець
Петро Канівець
Митько Кричовець
Охрім Корченин
36-й атаман
Кунаш з Бобруйська
Соленик Мисько з Сандомира
Ананас з Олики
Антон з Каменця
Улас Муха з Рівного
Мисько з Києва
Левко з Константинова
Степан з Каменця
Бохдан з Любеча
Нестер з Бобруйська
37-и атаман
Левко з Цецерська (Тетерська)
Степан з Литовиза
Степан з Чорнобиля
Пергат Волошанин
Дорошко Козел з Бобруйська
Петр Скрош
Грицько з Вишнівця
Дмитро Случанин
Іван з Любеча
Лосуб з Бобруйська
38-й атаман
Іван Толстий Москвичин
Іван з Глушка
Ясько Копець з Волині
Мосій з Лобуня
Іван з Обчиця
з Г(Х) войні
Омелян а Могильова
Андрій Москвичин
Степан МОСКВИЧИН
Павел з Коптевич
Степан Моеквичин
39-и атаман
Іван Березецький з Константинова
Душицький з повіту Камянецького
Семен с Винник
Станко з Константинова
Харко з Бадаража
Іван з Городка Давидова
Мігал Гарманський
Хведір з Бихова
Мисько Чнркашанин
Симко від Дорогичина
40-й атаман
Васько Щербина Биговець
Наум з Бихова
Тит Чиркашанин
Марцин Драб
Стецько Сужинещ. [С
Ужинець?)
Йосько з Гомля
Кіндрат з Кременця
Гаврило з Ярослава
Матвій з Білої Церкви
Хришко Москвичин
41-й атаман
Марко Канівець
Сасим Білоцерківець
Остап з Дубровноі
Барабаш Чиркашанин
Курило з Гричова
Путило .з Путивля
Миколай Коиоплицьний
з Гомля
Матей з Березівця
Семен із Мстислава
Ян з Росоша
42-й атаман
I лі я Дунський
Іван Імстиславець князь
Йовтух Могильовець
Васько Киянин
Денис з Ошклина
Іван з Городка
Ян Ж(3)аберовський з
Перемишльської землі
Лучко з Мозера
Савка з Горок
Іван з Кочанівки
43-й атаман
Митя Москвичин
Данило з Бобруйська
Іван Гомянин
Степан Городчанин
Степан з Межиріччя
Іван з Мозера
Грицько з Почаева
Курило а Луцька
Мокій Москвичин
Прокіп з Мозера
44-й -атаман
Райтко Живоглят
Войцех Слоніма
Мацейовський з Ямполя
Яхно с Вислочанин
Іван Биховець
Гришко Гамлянин
Карпо з Любеча
Райтко з Овруча
Юрин з-піді Львова
Федір з Києва
45-й атаман
Іван С/Ш/кляний
Марко з Дорогобужа
Матіяш з Несухоїш
Лучко з Милятина
Іван Могильовець
Хведір Полочанин
Мисько з Гоголець
Гаврило з Васьковець
Іван Туровець
Опанас з Варкович
46-й атаман
Олкффір Кулага
Васько Кулага
Кузьма Чиркашанин
Мартин Краковкинин
Матвій Плескань і Кие-
ва
Дроздза
Давидко з Острога
Ходір Кочельник
Федір Корага
Павло Дубровський
47-й атаман
Кміта Домак
Богдан Дублянський
ТОМАСЬ Заторський
Якуб Шкода
Васько Хомикович
Хветько з Любеча
Олексій з Звягля
Марцин з Вільна
Мигаль з Могильова
Мисько з Торчина
48-й атаман
Дмитро Брагинець
Сергій з Бобруйська
Ян Голуховськии
Анджей Бубениця
Васько із Золочева
Степан Городчанин
Охрім Чиркашанин
Мартин з Константинова
Кіндрат Йоськович із
Мстислава
Остап Коза
49-й зтаман
Северин
Марко €рик
Климко
Війт Плетенецький
Петро МОЗЄРЯНИН
Семенко Хромий
Василій Веселовський
Кум
Інан Буд
Семен Чорний
50-й атаман
Маруцький
Михайло
Мартишко
Хмара
Іванко Пісний
Трушко
Федір Дуцький
Iлiя Больбот
Денис Кривий
Хуцзяк
Ян Оришовський з
Орншова поручник коза-
ків запоріжних рукою
власною
(Печатка малого фор-
мату — герб «Правдич»)
Ян Черський рукою
власною підстароста
Черкаський
(Печатка малого фор
мату — герб «Налеч»
(рицарська шаля).
ПІДДАНІ ЙОГО КОРО-
ЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ
МІСТА БРАЦЛАВА
(1569 рік)
Роман Каленикович, війт
Грицько Яцущеико
Андрій Мишкович
Степан Климченко
Антін Попович
Івашко Гринчич
Василь Савкович
Филип, Івангончарі
Захарко Єремійович
Матющко Юшкович
Кунаш Бездейко
Яків Денисович
Івашко Забіла
Андрій Кпимченко
Петрушко Карпенко
Павло Мамсименно
Сенюта Кваченко
Ждан Нанченко
Симон Дйвидович
ПІДДАНІ ЙОГО КОРО-
ЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ
МІСТА ВІННИЦІ
.(1569 рік)
Замість війта Борис Сев
рукович
Олексій Данилович
Андрій Кравченко
Гринець Пасіка
Івашко Яцинич
Левко Трушенко
Федір Січвнко
АНДРІЙ Курака
Тинь Василевич
Кунаш Золотар
Семен Давидович
Терешко Тарасович
Стецько Чернишович
Васипь Войтешкович
Форс Журба
Пархім Журба
Якуб Каленикович
Івашко Савчич
Іван Демченко
Посмотрите процентов 30 белорусы. ПРоцентов 30 западная украина. Много интеренного для себя открыл.
Я прекрасно понимаю, что это не начало истории казачества. Думаю очень много интересных доков есть в польских архивах.надо все же уточнить - не белорусы, а выходцы с территорий ВКЛ, которые впоследствии стали территориями современных Беларуси, России и Украины. Так вернее будет.
Да, в этом реестре много выходцев с этих территорий. И тут надо не забывать, что как раз на этих территориях в свое время литовскими князьями было поселено много татар, как из степи, так и переселенных из Крыма, и к тем временам сильно ославяненных.
И еще - вполне естественно, на мой взгляд, что в реестр вошли выходцы с запада, как более "свои" для поляков, более пропитанные их культурой. Но вот установить кто они точно по происхождению сейчас практически невозможно.в Литве живут потомки переселённых татар. Но где то и читал, что польский король Мешко был черкесом.
Но всё одно интересно. Мне понравилась фамилия Кравчович. Первый раз такую версию встретил, клянусь, честное слово!Кстати, еще момент - в Крыму тоже много черкесов проживало. Соответственно, вместе с татарами и они могли в ВКЛ попасть, так сказать первой волной. А уж потом помалу в Речь Посполитую как эмигранты просачивались. Вон, Вольный Ветер с Казарлы имеет татарскую фамилию Шингирей, но говорит, что потомок черкесов. У меня сослуживец есть по фамилии Шингирей. так вот на лицо очень даже татарский вид имеет, и брат его тоже. А татары-крымчаки действительно были среди Запорожцев и даже немало. Но основа их все же славянская. Именно такая, какие в реестре фамилии или "призвища". За чем домысливать, есть документ, есть имена и фамилии, есть привязка к местности.Основа Запорожцев, это как раз малороссы и поляки И еще - слишком абсурдным выглядит утверждение, что пришлый человек славянской культуры, причем пришлый из лесных районов, как например Волынь, может прийти и сразу стать носителем воинской культуры в основе своей степной. Это может быть только в том случае, если он помнит опыт предков, жителей Степи. И тут выплывает "совпадение" - на Волыни и в более северных лесных областях современной Беларуси, откуда так много записанных в первый реестр, особенно много потомков тех же татар, поселенных там литовскими князьями.
На основании вышеизложенного, на мой взгляд, можно сделать вполне правомерный вывод - выходцы из указанных областей, вошедшие в реестр, являют в основе потомками носителей степной культуры, преимущественно татарской. А славяне, которые разумеется тоже есть, пришли с ними на Днепр так сказать, "за компанию".И вот еще вот такая вот цепочка вырисовывается
Черные клобуки. Основная функция - военная служба князьям Руси.
Черкасы. Основная функция - военная служба в Орде.
Литовские татары. Основная функция - военная служба в ВКЛ и Речи Посполитой.
И наконец казаки. Основная функция - военная служба в Орде, ВКЛ, Речи Посполитой, Московском царстве и Российской империи, Турции.
Можно еще добавить половцев князей Глинских Мамаевичей. Основная функция - служба в Орде и ВКЛ.
И все это на тех же самых территориях и последовательно во времени.
В 1572г король Сигизмунд II Август
поручил Снятинскому старосте Николаю Язловецкому
собрать полк "низовых козаков".
Сначало он привлек 300, а современем 500 козаков.
Одному козаку платили по 2.5 злотых в квартал
и отдельно сукном. Старшим (позднее гетьманом)
над реестрвцами поставили шляхтича Яна Бадовского, который подчинялся власти великого коронного гетьмана.
В 1578г новый король Стефан Баторий(1533-1586)
поручил тому жн Язловецкому провести реформу козацкого войска. На службу было взято 500 козаков.
Реестровцам пожаловали мистечко Трахтемиров
возле Переяславля, вместе со старым монастырем, госпиталем, а так же землей вдоль Днепра аж до Чигирина. Трахтемиров стал первой козацкой столицей. Реестровым были вручены клейдноты: хоругва, бунчук, герб, печать, пушка, трубы, литаври.
Баториева реформа козацкого войска ввела новые порядки, вывела козаков из-под власти старост,
т.е сделала их привелегированным слоем общества.
Поэтому козачество в течении всей истории вспоминало "давнi вольностi, права и привелегии козацкие", которык красной нитью проходят через все козацкие летописи.
Первый, второй и третий реестр 1583г, который насчитывал 600 чел, быстро распадались, т.к. казна нерегулярно или совсем не выдавала денег и
козаки возвращались к своей обычной жизни и походов в чужие края.
В 1590г реестровыми козаками занялся сейм Речи Посполитой. Реестр увеличили до 1000 чел.
Вся старшина должна была быть из шляхетских родов,
а реестровцы должны были присягнуть, что без разрешения гетьмана не будут ходить против соседних государств.
В скоре после восстании козаков под предводительством гетьмана Криштофа Косинского
(родом с Подляшья) и Северина наливайко(с Тернопольщины), сейм в 1596г ликвидировал реестровое войско "врагов родины".
В 1616 г пошла ревизия небольшой територии(Богуслав, Канев, Корсунь,Стеблов, Переяслав, Чигирин, черкаси и др.), по подсчетам козацких хат
было ок 7.5 тыс
Можно себе представить , что для них означал реестр в 1тыс. если в то время семья была ок 5 чел.
Новый набор в реестр начался в 1619г при гетьмане Сагайдачном. Еще в 1617 в Олшанке , козацкая делегация и польские комиссары подписали договор
в соответствии с которым реестр оставался на уровне 1590, но при определенных обстоятельствах м.б. расширен. Такие обстоятельства скоро настали,
в походе Сагайдачного на Москву участвовало 20000
козаков, а в битве под Хотином 40000.
После затяжной войнв козаков с армиею Конецпольского и осложнением отношений между Речью посполитюй и Швецией, новый гетьман Михайло Дорошенко подписал Куруковский договор и количество реестра увеличилось до 6000 с
зарплатой 60000 злотых ежегодно, а в начале 30-х годов до 8000. Во времена этого гетьмана, козаки были поделены на 6 полков - Чигиринский, Черкасский, Каневский, Корсунский, Белоцерковский и Переяславский. здесь полковники и старшины были наделены административной и судебной властью над козаками.
Зарплату выдавали на день святого Ильи в Киеве.
Испугавшись востаний Остряницы, Гуни, руин новопостроенной крепости Кодака, сейм в начале 1638г сократил реестр до 6000 и записал в него много поляков.
В 1649 г на второй год восстания Хмеля, корол Ян Казимир согласился на 40000 реестр.
После битвы под Берестечком и Белоцерковского мира реестр сократили наполовину.
Записывалив реестрв первую очередь самых заслуженных козаков, т.к. количество было ограниченно то вспыхивали бунты.
В 1654г Московские власти обещали увеличить реестр до 60000, но никогда больше козаки не получали зарплату за свою службу.
Приведенный ниже реестр 1581г храниться
в архиве древних актов Варшавы "Скарбе коронном"
уже > 400 лет, он представляет собой пожелтевшие листы, на которых латинскими буквами записаны фамилии и города первого реестра козацкого полку 1581г. Давние архивы Варшавы сберегли список 532
козаков и старшин, которым 30 марта 1581г выдавали зарплату за участие в Ливонской войне
против Москвы. Этот полк в дальнейшем брал участие в походах на Крым, Молдавию, Австрию
Очевидцы которые наблюдали за походом козаков , описывали их так:
"это не молодые, храбрые люди, на хороших конях,
каждый с длинным ружьем, наподобие шотландских, имеют с собою 10 полевых пушек, всем сердцем хотят битвы"(прусский посол Вайнберг)
Итак реестр:
Ян Оришовський поручник козаків
низових запорозьких
Олександр Мирейовський
Микола Садковський
Станіслав Сторожевський
Микола Глуховський
Пйотр Кшивковський
Ян Дорошовський
Станіслав Завистовський
Ян Модлінський
Петро Каміньчанин
Богдан ВОЛОШИН
Ян Черменський
Куряш Шульжинський
Семен Копицький
Свягогор з Києва
Іван Водопян
Семен Ус
Іван Головач
Денис Брагінець
Орел Москвичин
Іван Улас
Панько Дроздович
Степан Пінчук
Івоня Волошин
Микола з Мозира
Анджей з Дубна
Іван з Дубна
Стась з Галича
Іван Дерманський
Петро Ничовський
Васько Брагінець
1 -й отаман
Іван
Марцін Тисінський
Тимохвій Горбач
Іван Чилякович
Ярош Богданович
Івашно Кравчович
Лечил Кормасович
Карп Онишкович
Іван з Острополя
Савицький
2-й отаман
Васько Горковий
Филип Сухорукий
Подерван
Матвей Дзєд
Семен Глаткий
Семен Лотиш
Пархім
Микета Москвичин
Кукой Волошин
Савка Лабозний
3-й отаман
Андрій Лиханський
Ждан Москвичин
Мисько Чорний
Стась Ніс (Ніж)
Тишко Кравець
Сасин Малиій
Таганиський
Янко Лях
Петро Малий
Мосрей
4-й отаман
Іван Лотиш
Шелипський
Матій Цирульник
Охрім
Лукаш з Волині
Горошко
Іванко Канівець
Олексій Роговський
Гришко Москвичин
Бакай
5-й отаман
Шахворост
Гришко Несин
Семен Клюка
Олексій Господарик
Позняк
Іван Голий
Сміх
Павлюк
Онишко Филипів товариш
Каленик
6-й отаман
Іван Подолянин
Семен з Дубровноi
Іван з Смоленська
Супрун Брагінець
Прокіп Остропільский
Павел Острінський
Федір з Мозера
Федір Случанин
Андрій Случанин
Дзешко з Озерян
7-й отаман
Клим Чорний Чиркашанин
Денис Балакцій Запороський
Павел Осинський
Семен Москвичин
Гришко Іванович
Станіслав з Бучача
Охрiм із Мстислава
Гаврило з Корчина
Филип Канівець
Осташко з Дубна
8-й отаман
Галинак Городчанин з Давидова
Адам Дереницьний повіт Більський
Мисько з Луцьк
Іван з Городка Давидова
Собестян з Любеча
Созон з Турова
Яцько з Городка Давидова
Вакула Корченин
Гришко з Могильова
Мисько Городчанин
9-й отаман
Кердєй Місіць з Давидова
Яковицький
Йосько Кулага з Могильова
Васько з Лободищ
Йосько з Бихова
Іван з Городка
Антон з Острога
Іван з Пикова
Мартин з Лотви
Семен з Могильова
10-й отаман
Онисько Голубович з Полоцька
Бохдан Залуцький
Матвій Худельчій з Мозера
Зввацький з Полоцька
Гришко Дзембуляк з Черкас
Окула з Мозера
Андрій Губський з Турова
Ян Станіславович з Мін-ська
Данило з Койданова
Микита з Мозера
11-й отаман
Ячуб Волькош з Канєва
Почетковський Микола
Жлоба з Бихова
Ян Чижиковський з Кжинна
Єндмей Грунтенський з Базара Хома Глушанин
Іван з Берестечка
Гришко Киянин
Яцько з Плоскої
Федір Слонима
12-й отаман
Лукаш Козуля
Охей з Білої Церкви
Федір з Рогачева
Мисько з Валева
Олексій Чиркашанин
Іван з Вінниці
Пархім Мозеранин
Матияш з Озерич
Терешко Глушанин
Іван Куровський з Чиркас
13-й отаман
Іван Толчиха з Турова
Марко Рустикович із Жмуді
Пасько з Остра
Іван з Константинова
Степан з Любеча
Васько з Денича
Оссип Москвичин
Паськон з Тетерова
Петр Резанець
Мисько Бурак
14-й отаман
Іссай Гусак з Черкас
Іван Брагінець
Васько Туровець
Петро Канівець
Остап з Дубна
Михайло з Канева
Єнджей Бігавський з повiту
Стеж
Костя з Києва
Хветько з Володимира
Бохдан Білоцерківець
15-й отаман
Васьмо Толстий з Черкас
Гришко з Полоцька
Станіславович Ян з Вільна
Васько з Пенькiвiв
Семен з Білої Церкви
Макар з Білої Церкви
Марко з Серпської землі
Тишко з Острога
Васько з Черкас
Яцько Мозеранин
16-й отаман
Онушко Жилич з Вишнівця
Мартин Смольський
Ярош з Чиркас
Матвій з Рiвного
Толочко з Черкас
Онисий Москвичин
Семен з Каффи
Кузьма Туровець
Матвій Черчашанин
Андрій Москвичин
17-й отаман
Захарка Кулага
Ждан Лукошко
Єнко Ракевич з Києва
Яцько з Крупи
Лукаш з Новогрутка
Мисько з Дубна
Опанас з Ковлеля
Степан Вешняків з Дубна
Мисько з Мінська
Матвій з Володимира
18-й отаман
Орел Олекса з Кричова
Андрій Окуньківський з Осінця
Войцех Хриновицький
Войцех з Більського повіту
Миран з Семенова
Мельсько Білоцерківець
Грицько з Скали
Гаврило Копишанин
Петро Козицький від Люблина
Бенясь з Ковна
19-й атаман
Семен Бут
Лукаш СМОЛЬСЬКИЙ
Бохдан Пєтигорець
Кулан Мурза з Криму
Єнджей з Німець
Семен Черкашанин
Гаврило Шенялий
Мартин Жилицький з Дубна
Михайло з Торчина
Мисько Чорнобилець
20-й атаман
Остап Волевич з Убарович
Андрій з Рогачева Андрій з Черкас
Улас Москвичин
Сенерин Брацлавець
Іван Москвичин
Мисько з Давидова
Васько з Гомля
Каленик з Чиркас
Максим Гомлянин
21-й -атаман
Филип Волинець
Войтек з Ярослава
Ярош Стужичанин
Семен з Дубна
Мисько Пригода з Дубна
Федір з Дубна
Каленик Мозерянин
Филько з Луцька
Мартин з Тризовки
Грицько з Вишнівця
22-й отаман
Андрій Петрович з Мінська
Васько Копець з Остра
Онисько з Хмельника
Пархім Гомлянин
Марцин з Махльович від Пізна
Іван з Пикова
Семен Бражник
Марцин з Вільне
Занько з Острога
Ян Гральовський
23-й атаман
Яцько Кунцевич з ЗаЛОЖИЦЬ
Василь з Новогрутка
Степан з Мозера
Микита Москвичин
Васько з Корча
Онисим з Турова
Семен з Турова
Максим з Турова
Андрій з Вишнівця
Мартин Москвичин
24-й атаман
Бенедик Брагінець
Мисько з Грубешова
Хришко з Красилова
Гресь з Воротнова
Хришко з Бихова
Захара з Кремінця
Хветько з Бихова
Петро з Константинова
Іван з Бобруйська
Степан з Красилова
25-й атаман
Хведина Коломиець
Хрол з Черкас
Демит Мозерянин
Максим з Черкас
Лигуза з Дитинець
Васько з Києва
Грицько з Купеля
Семен з Тучина
Мартин з Сатанова
Степан з Черкас
26-й атаман
Марко Мозерянин
Степан Любечании
Мартин Мстиславець
Степан Случанин
Павел з Бобруйська
Мисько Москвичин
Мисько з Луцька
Степан з Брагиня
Павел Дручанин
Костя з Тетерина
27-й отаман
Іван Панькевич з Брагина
Iван з Пiнська
Гермуля Брагинець
Іван із Мстислава
Іван Імстиславець
Семен Красиловець
Іван Чорнобилець
Богась з Вінниці
Войцех з КУЯВ
Сава з Рудих Більча
28-й атаман
Йосько Добрило Киянин
Іван Чиркашании
Гарусим Перехриста з Черкас
Ситько Острожанин
Собко Трубач
Гаврило Чирквшанин
Анцрій Коломиець
Дешко Ассавул
Йосько Імстиславець
Яцько з Пінська
29-й атаман
Йохим Сизак з Любоськоі волості
Охрім з Остра
Іван з Бобруйська
Мартин Киянин
Хома Киянин
Мисько Брагінець
Юсько Ямполець
Іван Туровець
Ісай Чиркашанин
Акула Бобровянин
З0-й атаман
Гермяк з Борисова
Собко Валах з Конна
Левко з Петрикова
Іляш з Хмільника
Васько з Потилича
Битамир Пєтигорець з Чиркас
Карпо з Могильова
Конон з Могильова
Оникій з Могильова
Каспер з Лебедич
31-й атаман
Хома Чорний Киянин
Яцько Шлик із Мстислава
Гермак Чудновець
Марко Канівець
Тишко Канівець
Мартин Канівець
Хведір Канівець
Хватько Мозерянин
Олесько Білоцерківець
Клим Москвичин
32-й атаман
Йосько Смілий
Матвій з Оршич
Миколай з Вільна
Онисько Канівець
Іванко Туровець
Ярош Сатько з Мозера
Семен з Константинова
Гришко з Могильова
Мисько Кременчанин
Филип Канівець
33-й атаман
Петро Зеленський з Канева
Лаврин з Кременця
Антін з Острога
Микола з Кременця
Марко з Полоцька
Іван Чура
Матіш Зарецький від Лукова
Іван з Кременця
Войцех з Каменця
Хведiр з Дубна
34-й атаман
Манько Туровець
Семен з Супронова
Кондрась з Вольги
Матвій Корченин
Іван з Володимира
Федір з Грубешова.
Войцех Чарнецький з Познаня
Іван з Вольги
Петро з Турова
Васько із Мстислава
35-й атаман
Кіндрат Щербина
Сава з Вінниці
Гришко Полочанин
Трембицький
Вакула з Корча
Іван Волошанин
Михайло Базалець
Петро Канівець
Митько Кричовець
Охрім Корченин
36-й атаман
Кунаш з Бобруйська
Соленик Мисько з Сандомира
Ананас з Олики
Антон з Каменця
Улас Муха з Рівного
Мисько з Києва
Левко з Константинова
Степан з Каменця
Бохдан з Любеча
Нестер з Бобруйська
37-и атаман
Левко з Цецерська (Тетерська)
Степан з Литовиза
Степан з Чорнобиля
Пергат Волошанин
Дорошко Козел з Бобруйська
Петр Скрош
Грицько з Вишнівця
Дмитро Случанин
Іван з Любеча
Лосуб з Бобруйська
38-й атаман
Іван Толстий Москвичин
Іван з Глушка
Ясько Копець з Волині
Мосій з Лобуня
Іван з Обчиця
з Г(Х) войні
Омелян а Могильова
Андрій Москвичин
Степан МОСКВИЧИН
Павел з Коптевич
Степан Моеквичин
39-и атаман
Іван Березецький з Константинова
Душицький з повіту Камянецького
Семен с Винник
Станко з Константинова
Харко з Бадаража
Іван з Городка Давидова
Мігал Гарманський
Хведір з Бихова
Мисько Чнркашанин
Симко від Дорогичина
40-й атаман
Васько Щербина Биговець
Наум з Бихова
Тит Чиркашанин
Марцин Драб
Стецько Сужинещ. [С
Ужинець?)
Йосько з Гомля
Кіндрат з Кременця
Гаврило з Ярослава
Матвій з Білої Церкви
Хришко Москвичин
41-й атаман
Марко Канівець
Сасим Білоцерківець
Остап з Дубровноі
Барабаш Чиркашанин
Курило з Гричова
Путило .з Путивля
Миколай Коиоплицьний
з Гомля
Матей з Березівця
Семен із Мстислава
Ян з Росоша
42-й атаман
I лі я Дунський
Іван Імстиславець князь
Йовтух Могильовець
Васько Киянин
Денис з Ошклина
Іван з Городка
Ян Ж(3)аберовський з
Перемишльської землі
Лучко з Мозера
Савка з Горок
Іван з Кочанівки
43-й атаман
Митя Москвичин
Данило з Бобруйська
Іван Гомянин
Степан Городчанин
Степан з Межиріччя
Іван з Мозера
Грицько з Почаева
Курило а Луцька
Мокій Москвичин
Прокіп з Мозера
44-й -атаман
Райтко Живоглят
Войцех Слоніма
Мацейовський з Ямполя
Яхно с Вислочанин
Іван Биховець
Гришко Гамлянин
Карпо з Любеча
Райтко з Овруча
Юрин з-піді Львова
Федір з Києва
45-й атаман
Іван С/Ш/кляний
Марко з Дорогобужа
Матіяш з Несухоїш
Лучко з Милятина
Іван Могильовець
Хведір Полочанин
Мисько з Гоголець
Гаврило з Васьковець
Іван Туровець
Опанас з Варкович
46-й атаман
Олкффір Кулага
Васько Кулага
Кузьма Чиркашанин
Мартин Краковкинин
Матвій Плескань і Кие-
ва
Дроздза
Давидко з Острога
Ходір Кочельник
Федір Корага
Павло Дубровський
47-й атаман
Кміта Домак
Богдан Дублянський
ТОМАСЬ Заторський
Якуб Шкода
Васько Хомикович
Хветько з Любеча
Олексій з Звягля
Марцин з Вільна
Мигаль з Могильова
Мисько з Торчина
48-й атаман
Дмитро Брагинець
Сергій з Бобруйська
Ян Голуховськии
Анджей Бубениця
Васько із Золочева
Степан Городчанин
Охрім Чиркашанин
Мартин з Константинова
Кіндрат Йоськович із
Мстислава
Остап Коза
49-й зтаман
Северин
Марко €рик
Климко
Війт Плетенецький
Петро МОЗЄРЯНИН
Семенко Хромий
Василій Веселовський
Кум
Інан Буд
Семен Чорний
50-й атаман
Маруцький
Михайло
Мартишко
Хмара
Іванко Пісний
Трушко
Федір Дуцький
Iлiя Больбот
Денис Кривий
Хуцзяк
Ян Оришовський з
Орншова поручник коза-
ків запоріжних рукою
власною
(Печатка малого фор-
мату — герб «Правдич»)
Ян Черський рукою
власною підстароста
Черкаський
(Печатка малого фор
мату — герб «Налеч»
(рицарська шаля).
ПІДДАНІ ЙОГО КОРО-
ЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ
МІСТА БРАЦЛАВА
(1569 рік)
Роман Каленикович, війт
Грицько Яцущеико
Андрій Мишкович
Степан Климченко
Антін Попович
Івашко Гринчич
Василь Савкович
Филип, Івангончарі
Захарко Єремійович
Матющко Юшкович
Кунаш Бездейко
Яків Денисович
Івашко Забіла
Андрій Кпимченко
Петрушко Карпенко
Павло Мамсименно
Сенюта Кваченко
Ждан Нанченко
Симон Дйвидович
ПІДДАНІ ЙОГО КОРО-
ЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ
МІСТА ВІННИЦІ
.(1569 рік)
Замість війта Борис Сев
рукович
Олексій Данилович
Андрій Кравченко
Гринець Пасіка
Івашко Яцинич
Левко Трушенко
Федір Січвнко
АНДРІЙ Курака
Тинь Василевич
Кунаш Золотар
Семен Давидович
Терешко Тарасович
Стецько Чернишович
Васипь Войтешкович
Форс Журба
Пархім Журба
Якуб Каленикович
Івашко Савчич
Іван Демченко
Посмотрите процентов 30 белорусы. ПРоцентов 30 западная украина. Много интеренного для себя открыл.
Я прекрасно понимаю, что это не начало истории казачества. Думаю очень много интересных доков есть в польских архивах.надо все же уточнить - не белорусы, а выходцы с территорий ВКЛ, которые впоследствии стали территориями современных Беларуси, России и Украины. Так вернее будет.
Да, в этом реестре много выходцев с этих территорий. И тут надо не забывать, что как раз на этих территориях в свое время литовскими князьями было поселено много татар, как из степи, так и переселенных из Крыма, и к тем временам сильно ославяненных.
И еще - вполне естественно, на мой взгляд, что в реестр вошли выходцы с запада, как более "свои" для поляков, более пропитанные их культурой. Но вот установить кто они точно по происхождению сейчас практически невозможно.в Литве живут потомки переселённых татар. Но где то и читал, что польский король Мешко был черкесом.
Но всё одно интересно. Мне понравилась фамилия Кравчович. Первый раз такую версию встретил, клянусь, честное слово!Кстати, еще момент - в Крыму тоже много черкесов проживало. Соответственно, вместе с татарами и они могли в ВКЛ попасть, так сказать первой волной. А уж потом помалу в Речь Посполитую как эмигранты просачивались. Вон, Вольный Ветер с Казарлы имеет татарскую фамилию Шингирей, но говорит, что потомок черкесов. У меня сослуживец есть по фамилии Шингирей. так вот на лицо очень даже татарский вид имеет, и брат его тоже. А татары-крымчаки действительно были среди Запорожцев и даже немало. Но основа их все же славянская. Именно такая, какие в реестре фамилии или "призвища". За чем домысливать, есть документ, есть имена и фамилии, есть привязка к местности.Основа Запорожцев, это как раз малороссы и поляки И еще - слишком абсурдным выглядит утверждение, что пришлый человек славянской культуры, причем пришлый из лесных районов, как например Волынь, может прийти и сразу стать носителем воинской культуры в основе своей степной. Это может быть только в том случае, если он помнит опыт предков, жителей Степи. И тут выплывает "совпадение" - на Волыни и в более северных лесных областях современной Беларуси, откуда так много записанных в первый реестр, особенно много потомков тех же татар, поселенных там литовскими князьями.
На основании вышеизложенного, на мой взгляд, можно сделать вполне правомерный вывод - выходцы из указанных областей, вошедшие в реестр, являют в основе потомками носителей степной культуры, преимущественно татарской. А славяне, которые разумеется тоже есть, пришли с ними на Днепр так сказать, "за компанию".И вот еще вот такая вот цепочка вырисовывается
Черные клобуки. Основная функция - военная служба князьям Руси.
Черкасы. Основная функция - военная служба в Орде.
Литовские татары. Основная функция - военная служба в ВКЛ и Речи Посполитой.
И наконец казаки. Основная функция - военная служба в Орде, ВКЛ, Речи Посполитой, Московском царстве и Российской империи, Турции.
Можно еще добавить половцев князей Глинских Мамаевичей. Основная функция - служба в Орде и ВКЛ.
И все это на тех же самых территориях и последовательно во времени.
Комментариев нет:
Отправить комментарий